Незламний українець про незламну Україну.
Abstract
Донецька земля багата природою, ресурсами, а головне – людьми. Серед таких – Олекса Тихий, вчитель, правозахисник, патріот. Він гостріше за інших відчував несправедливість, через що не міг мовчати чи обмежуватися «кухонними розмовами». 1948 року Олексій Іванович, будучи дуже молодою особою, вперше заявив свою громадянську позицію, піддавши критиці кандидата в депутати, за що здобув умовне засудження. Протягом життя двічі піддавався арешту. Будучи визнаним «винятково небезпечним рецидивістом» відбував покарання в таборах особливого режиму. Незважаючи ні на нелюдські умови утримання, ні на відверті садистські знущання «служителів закону», Олекса Тихий не зламався, боровся з компартійною системою до останнього подиху. Чим же таким небезпечним був випускник Московського університету, вчитель з Донеччини, що держава його зачиняла від зовнішнього світу? Відповідь на це питання, зокрема дають погляди О. Тихого на історію українського народу.References
Історична доля України. Лист українських політв’язнів // Тихий Олекса. На перехресті думок / Упор. Людмила Огнева. – Донецьк: Музей «Смолоскип», 2013. – 438 с.
Історія Української РСР в 10 томах / Гол. ред. Кондуфор Ю. Ю. Т. VI. – К.: Наукова думка, 1984 [Електронний ресурс]. – Реж. доступу: http://ulit.inf.ua/istoriya-ukrainskoy-ssr-tomah.html
Тихий О. Не можу більше мовчати / Упор. В. Овсієнко, Л. Огнєва, Є. Фіалко, Є. Шаповалов. – Донецьк: Товариство ім. Олекси Тихого, 2009. – 184 с.
Яремчук В. Минуле України в історичній науці УРСР після сталінської доби / В. Яремчук. – Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2009. – 526 с.
Downloads
Issue
Section
Право на гідне життя: виклики історії та сучасні правозахисні студії
